ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?

1.     Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.

2.     На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, слов ників.

3.     У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це - природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога. Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини»:

1.     Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, редагогів.

2.     Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.

3.     Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень. Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

4.     Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

5.     Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми - купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися - купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

6.     Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

ПРОБЛЕМИ У НАВЧАННІ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються. 

Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:

1.     Слабка навчальна підготовка у початкових класах.

2.     Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.

3.     Нерозвинута воля - небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

  1.     Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся,        щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші    деталі виконання важкого завдання. 

       Хай навіть дитина виконає одне-два подібних          завдання і детально пояснить, що та як вона              робить.

  2.     Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини,        грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.

3.     Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

4.     Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

Кілька порад батькам першокласника

Початок навчання дітей у школі завжди піднімає багато питань. Яким воно буде для малюків? Як вони адаптуються у новому житті? 3 яким настроєм почнуть навчання? Питання, які непокоять усіх: і вас‚ і‚ звичайно, нас.

Сьогодні нам хотілося б поговорити не стільки про дітей, скільки про нас‚ дорослих, про наше ставлення до їхніх успіхів та невдач‚ подумати разом‚ чи розуміємо ми‚ що наша підтримка допоможе дитині вирішити шкільні проблеми.

На жаль‚ батьки часто болісно сприймають невдачі своїх дітей у навчанні‚ надмірно турбуються. Іноді їх охоплює відчай через погану оцінку‚ отриману дитиною, вони навіть не думають про те‚ що це тимчасове явище‚ що оцінка може бути суб’єктивною (вчитель теж помиляється), що дитина втомилася або не дуже зрозуміла завдання, оскільки швидкий темп роботи зашкодив цьому.

Отже‚ виникає проблема: в класі труднощі, вдома— непорозуміння.

Як же краще налагодити взаєморозуміння учнів та батьків?

Ось кілька порад. Спробуйте!

1. 3 початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше‚ щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.

2. Не підганяйте, розраховувати час — це ваш обов’язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

3. Обов’язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунка.

4. Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює‚ витрачає багато сил і енергії.

5. Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте‚ чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте її‚ чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлінніше ставитись до своїх обов’язків і стане більш зібраною.

6. Проводжаючи дитину до школи‚ побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів‚ без застережень на кшталт: «Дивись‚ поводь себе гарно!», «Щоб не було поганих оцінок» та таке інше. У дитини попереду — важка праця.

7. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?!», а краще запитайте:

«Про що нове ти сьогодні дізнався?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй можливість розслабитись (згадайте‚ як вам буває важко після напруженого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому‚ вислухайте.

8. Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід — зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.

9. Якщо дитина замкнулась у собі‚ щось її турбує‚ не вимагайте пояснень‚ хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

10. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

11. Після школи не змушуйте дитину одразу сідати за виконання завдань, необхідно 1,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань — з 15 до 17 години.

12. Пам’ятайте, що телевізор — ворог №1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше‚ ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитись. Бажано дозволяти дивиться тільки дитячі передачі.

13. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевіряйте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал, попросіть її прочитати вголос.

У 1 і 11 чверті краще це робити щовечора, а в 11 півріччі контроль можна зменшити до 2—3 разів на тиждень.

14. Перевіряти не значить «робити замість» — ніколи не підказуйте дитині готових рішень. Обов’язково перевірте, щоб те‚ що потрібно було вивчити напам’ять, було вивчено добре: точність виконання завдань— важлива умова успішного навчання. Потрібно також впевнитись, що дитина може застосувати набуті знання на практиці. Для цього їй треба запропонувати виконати кілька вправ.

15. Не треба навантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спочатку впевніться, що у дитини вистачить сил і часу. Початок навчального року — період стресу‚ і перевантаження можуть тільки нашкодити.

16. Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини‚ її біль‚ її радощі.

17. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного

18. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини‚ коли щось її турбує: головний біль‚ поганий загальний стан. Найчастіше це об’єктивні показники втоми‚ перевантаження.

19. 3 перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною‚ щоб вона лягала спати в один і той же час. Сон для школярів має першочергове значення. В 1 чверті дитина повинна спати не менше 10—11 годин‚ потім сон можна скоротити до 9—10 годин.

20. Якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко. 1 не треба думати‚ що школяр уже достатньо дорослий для того‚ щоб йому розповідали казки. Використайте спосіб‚ перевірений століттями: тихо поговоріть з дитиною перед сном‚ попросіть її що-небудь розповісти чи розкажіть самі. Такі хвилини — одна з небагатьох можливостей для справжнього спілкування.

21. Знайте‚ що навіть великі діти (7—8 років) люблять казки‚ особливо перед сном‚ або пісню‚ лагідні слова. Не лінуйтесь цього робити. Це їх заспокоює, знімає денну напругу, допомагає спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі‚ про роботу. Завтра новий трудовий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй мають батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати якогось дива від дитини‚ радісних поривів душі‚ доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині‚ постійно заохочуючи її.

22. Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить‚ його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтеся спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, інколи треба похвалити дитину‚ навіть коли у неї щось не виходить, дати їй невеличкий перепочинок і потім повернутися до виконання завдань.

23. Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності. Гарні довірливі стосунки і усвідомлення того‚ що дитина завжди може розраховувати на вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх з початку нового навчального дня.

---

10 порад батькам першокласника

1. НЕ НАПИХАЙТЕ НОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

За час, що залишився, жодних "хвостів" ви не підтягнете. А якщо насідатимете на дитину з читанням і рахунком, ви зможете викликати у нього негативні емоції з приводу школи. Звичайно, почитати трішки, порешать нескладні приклади можна, але все це повинно бути в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільникам поважно по кілька разів читати одні і ті ж книжки. Вони, взнаючи "матеріал", прагнуть підказати розповідачеві, що буде далі, поправляють, якщо він допустив неточність. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютне нескладно вже на першому уроці висловити свою "дорослу" думку.

2. РОЗПОВІДАЙТЕ ПОЗИТИВНІ ІСТОРІЇ Зі СВОГО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ

Поважно сформувати у майбутнього школяра позитивне відношення до школи. Якщо дитина хоче вчитися і упевнений, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами і розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно здоланий. Для цього частіше розповідайте своєму чаду забавні історії зі свого шкільного життя.

3. НЕ РОБІТЬ АКЦЕНТ НА ОЦІНКАХ

Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають лякати: "Читай, а то двійки мені приноситимеш". Поважно акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти взнаєш багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на результаті гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати, тим більше що в першому класі їх не ставлять.

4. НЕ ЛЯКАЙТЕ ШКОЛОЮ

Ні в якому разі не ведіть при дитині розмови, що у нього "закінчилося дитинство", не жалійте його: мовляв, бідненький, починаються трудові будні.

Навіть жартома не лякайте школою. Не стоїть при маляті також обговорювати майбутні витрати, засмучуючись про дорожнечу форми або канцтоварів.

5. КУПУЙТЕ ШКІЛЬНЕ ПРИЛАДДЯ РАЗОМ З ДИТИНОЮ

Купувати портфель і все приладдя для школи потрібно з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Хай маля саме вибере собі пенал, ручки, олівці і лінійки, зошити з барвистим малюнком на обкладинці. Прийшовши додому, не ховайте покупки в шафу - дайте їх дитині, аби він звик до нових для нього речей. Хай він збирає портфель, носить його по квартирі, розкладає на столі зошити і олівці, тоді прості вказівки вчителя: "Дістаньте червону ручку або зошит в лінійку" не викличуть у маляти труднощів: він чітко знатиме, де у нього що лежить. Добре також сходити з дитиною у вибрану школу, якщо ви ще цього не зробили. Погуляйте біля школи. Так маля швидше звикне до нового місця.

6. ГРАЙТЕ В ШКОЛУ

Хай всі іграшки вашого чада підуть в перший клас, а найулюбленіша стане вчителем. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як проситися в туалет, що робити на зміні (15-хвилинні "уроки" повинні чергуватися з п'ятихвилинними "змінами").

7. ПОЧИНАЙТЕ ЖИТИ ПО НОВОМУ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ

За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Старайтеся, аби дитина лягала спати не пізніше десяти вечори, вставав в 7-8 ранку. Дуже поважно сформувати у маляти уявлення про те, що за чим потрібно робити вранці і увечері. Для цього добре використовувати пробкову або пластмасову дошку на стіні, де можна прикріпити папірці, писати, малювати.

Спершу спробуйте наочно пояснити, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг (трусики, маечку, шкарпеточки), перевірити, чи чиста форма. Всі ці дії краще позначати малюнками: портфель, розкладені речі на стільці. Напередодні першого вересня виконуйте цей ритуал, граючи. Хай дитина збирає свої дитячі книжки в портфель, складає одяг на стілець. За допомогою малюнків можна змалювати і уранішній розпорядок: умиваємося, одягаємося, їмо, чистимо зуби, одягаємося в шкільну форму, чистимо взуття, виходимо з будинку. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як будується його день.

8. ПОДРУЖІТЬ МАЛЯ З ГОДИННИКОМ

Необхідний для школи навик - орієнтація в часі. Якщо ваше маля ще не розбирається, котра година, навчите його цьому. Багатьом діткам легко орієнтуватися по електронному годиннику. Дитина повинна знати, що означає чверть години, півгодини, через годину Повісьте в дитячій великий годинник (будь-які, головне, аби дитина могла взнавати по ним час). Під час читання, гри або їди можна поставити годинник на стіл і звернути увагу дитини на те, в скільки почалася дія і в скільки воно закінчилося.

9. БІЛЬШЕ КОМАНДНИХ ІГОР

У школі є правила, які необхідно виконувати: сидіти за партою, вставати, коли вирішить вчитель, не кричати. Без розуміння цих елементарних законів дитині буде важко в 1-м класі. Аби розвинути в маляті уміння підкорятися і грати по правилах, використовуйте командні ігри. Завдяки ним дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежить результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне відношення до програшу.

10. ТРЕНУЙТЕ УВАГУ І ПАМ'ЯТЬ

Хороша гра на уважність: всім роздається однаковий текст, засікається час і потрібно якомога більше і швидше знайти і викреслити букв "с". Проводити "заняття" спочатку по 10 хвилин, назавтра 15, довівши час "уроку" до тієї тривалості, яка буде в школі. Тоді дитину так не лякатимуть безконечні півгодини занять. Ще можна почастіше грати в "Відвернися і назви". Розкладіть на столі іграшки і дайте дитині поглянути на стіл протягом 1-ої хвилини. Потім він відвертається і називає іграшки, лежачі на столі. Ускладнюйте завдання: додайте іграшки, скорочуйте час на запам'ятовування. Можна замінити іграшку інший - дитина, обернувшись, повинна розповісти, що змінилося.

10 способів порятунку від стресу

1.З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Психоло­ги стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, — уже на­половину вирішена. Для цього зовсім необов'язково йти до пси-хоаналітика. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою про­блему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.

2. Не видавайте себе за бідну ягничку. Перше, що рекомендують зробити психологи, коли в черговий раз захочеться розвинути з дріб'яз­кової проблеми маленьку трагедію, слід знайти людину, якій би жило­ся набагато гірше, і допомогти їй.

3. Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчу­ває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з переванта­женнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.

4. Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. На­справді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не взмозі вирішити.

5. Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гор­мони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони або вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і зас­покоїтись.

6. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впора­тися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-небудь у подару­нок. Причому робити це потрібно не стільки заради себе, скільки за­ради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.

7. Усміхайтеся, навіть якщо вам не сильно хочеться. Сміх пози­тивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормо­ни радості.

8.Робіть фізичні вправи не менше ЗО хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За твердженням лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортивне ходіння. По-пер­ше, активні рухи не дають адреналіну нагромаджуватися, по-дру­ге, відволікають від негативних думок. Стежте за пульсом — його оптимальна частота для вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.

9.Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист. І з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть у жмути... (Можете уявляти, начебто те саме робите з адресатом.) Психологи помітили, що ненормативна лексика разом з різкими жестами теж доб­ре виводить негативні емоції.

Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.

Цікаве про стрес:

• Від стресів страждають не лише люди, а й тварини. Це з'ясували вчені, провівши експерименти над бджолами.

• Жінки і чоловіки по-різному реагують на стресові ситуації. Як правило, перші обирають пасивний спосіб, вони плачуть, а другі — активний, виявляючи агресію і гнів.

Тест "Які Ви батьки?"

 За допомогою тесту спробуйте перевірити, чи справляєтесь ви з таким складним і відповідальним завданням, як формування особистості, чи прагнете зрозуміти дитину, пізнати її, чи можливо, Вам потрібно змінити стосунки з дитиною? 

Відмітьте ті фрази, які Ви часто використовуєте у спілкуванні з дітьми : 
1. Скільки разів тобі повторювати?
2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації?
3. Не знаю, що б я без тебе робила(в)?
4. І в кого ти такий(ка) удався(лася)?
5. Які в тебе чудові друзі?
6. Ну на кого ти тільки схожий(а)?
7. Ти моя надія і опора!
8. Ну, які в тебе друзі?!
9. Про що ти думаєш?
10. Який(а) ти в мене розумний(а)?!
11. А як ти вважаєш, сину(доню)?
12. У всіх діти як діти, а ти?!
13. Який(а) ти у мене чемний(а)! 

Аналіз результатів: 
Відповіді: 1,2,4,6,8,9,12 - 2 бали; 3,5,7,10,11,13 - 1 бал.
7-8 балів — ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з нею благотворно впливають на становлення її як особистості.
9-10 балів — ви дещо непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає вас, хоча й не завжди з вами відверта. На її розвиток часто впливають випадкові обставини.
11 - 12 балів - вам необхідно бути уважнішим у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток вашої дитини залежить від випадку більшою мірою, ніж від вас
13 — 14 балів — ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між вами і дитиною існує недовіра. Поки не пізно, постарайтеся приділяти їй більше уваги, враховуючи її запити та інтереси.

Гіперактивна дитина

Психологічні поради вчителю

Як же правильно  спілкуватися з гіперактивною дитиною

Пропоную декілька простих, але ефективних правил:

Ø    Не забороняйте дитині стояти під час уроку, якщо їй це потрібно.

Ø    Давайте їй можливість  рухатись на уроці (доручіть витирати дошку, впроваджуйте фізкультхвилинки).

 Ø    Ніколи не приказуйте, не примушуйте, але також і непотрібно  підлещуватися  перед  такою дитиною .  Достатньо буде попросити, можливо декілька разів.

Ø    Назавжди відмовтесь від читання нотацій. Така дитина буде тільки  нервувати, але ніяких висновків при такому підході для себе не зробить. Краще поставити запитання о можливих наслідках такої поведінки, або самому розказати учневі  схожу історію, при цьому ніяк не звинувачуючи його у тому що трапилось.

Ø    Під час уроку зведіть до мінімуму усі відволікаючі фактори. Для цього перш за все, виберіть для дитини оптимальне місце за партою – у центрі класу напроти дошки.

Ø    Дозувати учню виконання великого завдання, розбивати його на окремі частини. Контролювати етапи виконання роботи кожній із них.

Ø    Така дитина набагато краще впорається із більш важкими але цікавими, динамічними завданнями, ніж з довгими і нудними. Тому готуючись до уроку вчитель  може розробити для таких дітей індивідуальні завдання, або зробити сам урок більш динамічним.

Ø    Не пред’являйте збільшених вимог такому учню.

Ø    Не доручайте йому масу справ водночас  (староста, редактор, режисер та інші можливі ролі) Звісно, такі діти полюбляють нести велику відповідальність, і навіть якщо це в них добре виходить,  така загрузка підриває їх і без того нестабільний емоційний стан. Зупиніться на чомусь одному, своєчасно змінюючи види діяльності.

Ø    Корисним буде надавати такій дитині робити одну вправу, але на певний час, щоб вона могла його виконати.

Ø    У разі агресивної поведінки, або після конфлікту, якщо дитина зовсім не намагається разом з вами аналізувати ситуацію та знайти вихід, дайте їй можливість побути на самоті, подумати самостійно. Вона обов’язково виявить свою провину та зробить необхідні висновки. При цьому, якщо дитина категорично відмовляється просити вибачення,  запропонуйте їй замість цього зробити щось приємне та несподіване на знак примирення.

Ø    Намагайтеся ніколи не казати дитині різке «Ні» та замість захоронення пропануйте вибір.

Ø    Завжди находьте час щоб вислухати таку дитину, та спробуйте не критикувати її розповідь.

Ø    По можливості ігноруйте визиваючи вчинки дитини.  Та заохочуйте до хорошої поведінку.

Ø    Давайте можливість таким учням покричати на перерві , таким чином діти знімають слабкість та гнів.

Ø    Під час уроку намагайтеся як намова більше контролювати свою власну поведінку, свої емоції.

Ø    Якщо учень порушує дисципліну, замість зауваження:  знайдіть для нього запитання  або доручить щось зачитати вголос, пошуткуйте,  змініть вид діяльності.

Агресивна дитина

Психологічні поради вчителю

Здається все добре зрозуміло, але як цього досягти вчителю?  Пропаную вам принципи   спілкування з агресивними дітьми.

Ø    Пам’ятайте, що заборони, та підвищення голосу – самі неефективні способи у виправленні агресивності.

Ø    Дайте можливість таким дітям своєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо.

Ø    Слідкуйте за своєю поведінкою і за тим, контролюйте свій  гнів, не надаючи йому форму погроз та звинувачень.

Ø    Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня. Та перевести активність у корисне русло.

Ø    Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися. 

Ø    Один із самих корисних способів змінити поведінку дитини – це піймати її на хорошому вчинку.   Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добру відношення – звичкою. 

Ø    Введіть штрафні санкції. Це може бути додаткові домашні завдання, виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки. 

Ø    Допоможуть класні години, де  піде мова про почуття, емоції, та методи їх контролювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але не у якому разі не акцентуйте увагу класу на проблемних дітях.

Тривожна дитина

Психологічні поради вчителю

Ø    Тривожну дитину необхідно постійно підбадьорювати, демонструвати впевненість у перемозі, та можливості успіхів.       

Ø    Намагатися виховувати правильне відношення щодо результатів своєї діяльності. Вміння правильно оцінити себе (див. методи оцінювання)  

Ø    Спокійно та правильно відноситись до успіхів та до невдач. Не соромитись та не лякатися помилок, використовувати їх для розвитку. (див. право на помилку).

Ø    Формувати правильне відношення до діяльності та вчинків інших людей.

Ø    Розвивати адекватне ставлення до оцінок, думок інших людей.   Широко використовуйте музику, ігрові прийоми, рольові ігри.