ТЕМА:
Інфекційне захворювання-туберкульоз.
Урок-казка.
Мета:
- · Навчальна: привернути увагу до існуючої проблеми;
- · Виховна: виховувати повагу до товариша, дисциплінованість, охайність;
- · Розвиваюча: розвивати солідарність поколінь з метою забезпечення здорового способу життя;
Але
моя мета не налякати вас, розказуючи про страшну руйнівну силу туберкульозу, а
застерегти, навчити берегтися, щоб не захворіти.
Тож
сідайте зручненько та слухайте уважненько, щоб потім вміти відповісти на всі
мої питання.
В деякому царстві деякої
казкової країни жили-поживали, мріяли і дружили різні звірятка і лісові
рослини. Зранку разом виходили на зарядку, вмивалися, чистили
зуби, снідали: хто зеленою травичкою, хто жуком, хто павучком, а хто
грибами-ягодами.
Потім
всі дружно бралися до роботи, а щоб веселіше було - лісові дзвоники награвали,
а тендітна білявка-красуня Ромашка співала. А ввечері потомлені звірятка
відпочивали та вечеряли, гралися на галявинці під лагідним промінням сонечка.
І
почали вони вдвох до Ромашечки чіплятися: "Навіщо тобі кожного дня зарядку
робити? Це дуже нудно! Навіщо воду чисту пити, на сонечку грітися? - ще
засохнеш! Пішли з нами, ми навчимо тебе, як на світі жити." Зачаклували
вони бідну квіточку, посадили під трухлявий сирий пеньок, не давали вмиватися,
забороняли гратися.
Пройшов
деякий час - і помітили звірі, що пелюстки у квітки пов'яли, схудла вона,
змарніла, почала кашляти. Потом холодним вкриватися, а личко аж пашіло від
великої температури.
Захвилювалися
звірі: що трапилося з нашою квіточкою ? І вирішили запросити лікаря Айболитя.
Той
уважно оглянув Ромашечку, вислухав, та й каже: “Знаю я цю хворобу. Туберкульоз
вона називається. Дуже вона небезпечна: кожен рік вмирають від неї мільйони
людей. В минулому році на земній кулі захворіло цілих 8 мільйонів, а померло
цілих 3 мільйони”.
Кожні
10 секунд в світі вмирає від туберкульозу одна людина, кожні 4 хвилини - хтось
захворює.
(
Уявіть, діти, доки ми казку слухаємо, в світі захворіє 160 людей. Це всі першокласники вашої школи!
Страшно, правда?
А причиною цьому є туберкульозна паличка
або бацила. Хоч і маленька вона, але дуже сильна і зла, стійка у зовнішньому
середовищі: може існувати при низькій температурі: в пилюці - 2 тижні, на одязі
- 2 місяці, в молоці - півроку).
Лікар Айболить стурбовано запитав звірів:
- чи не з'явилась у вас така Бацила, схожа на паличку з заокутими кінцями?
А
Бацила - тут як тут, вистрибнула з трави:
-
Ось вона я! Така тоненька, така красунечка! Діду Туберкульозе!
Ходи
- но сюди! Зачаклуй цього лікаря, він заважає мені, не дає заражати звірят!
Приспи його!
-
Спи, спи. спи, -
проказав Туберкульоз, змахнув
кощавими
пальцями
і Айболить заснув.
- Ага! Нарешті! - радо скрикнула Бацила. І
- звертаючись до звірят: -
а
ви - сидіть тихо. А щоб знали, шо я безсмертна і зі мною боротися не можна -
послухайте - но мою біографію.
Я
так легко можу потрапити до кожного з вас в середину! А схочу
- поміняю житло, від одної людини
перескочу до Іншої.
Я потрапляю в легені з повітрям. Як я
народилася? Моя матуся Бацила Поганівна Старша поділилася на частини - і
з'явилася я і мої сестрички - бацилочки. Ми потрапили в легені здорової людини
з повітрям і влаштували собі там домівку.
Але ці кляті лікарі! ( вона погрозливо
зиркнула на Айболита) - тільки-но хворий звернеться до них, як вони починають
вистукувати його, відшукуючи нас. Але нам повезло: ми гарно зачепилися та
причаїлися, і лікар нас не знайшов. Стали ми легеню роз'їдати. Схуд наш хазяїн,
втратив апетит, вночі йому жарко, вдень він стомлюється швидко, і кашляє,
кашляє ...
Почали ми знову господарів шукати, бо нам
зручніше в легенях жити. Влетіла я разом з пилюкою до кафе і дуже влучно сіла:
якраз на морозиво, яке купувала якась дівчинка. Вона й стала моєю хазяйкою. А моїм
сестричкам не пощастило: сіли вони на краєчок склянки з кока - колою, але
хлопчисько не підніс склянку до рота, а смоктав через трубочку. Лишилися
бацилочки на стакані, сонечком їх припекло - і вони щезли.
Ха!
А моя дівчинка неохайна була! Добре, дбайливо мене доглядала: руки не мила. їла
брудні овочі, зарядку не робила, в хаті не прибирала, на сонечку не гралася -
все собі лежала.
Тож
я з її допомогою збудувала в її легенях великий будинок, завжди до мене в гості
залітали мої подружки-бацили. Живи - не хочу! І треба ж було батькам дівчинки
відвести її до лікарів! Поскаржилась донечка: погано їй, бачите, стало! От не-
вдячна! Обстежив її Айболить, вистукав мене і вигнав з мого будиночку. От тепер
я його провчу! Зараз полоскочу йому сплячому в носі, він вдихне повітря і я
зроблю свою справу до кінця: інфікую його! Бацила полоскотала в носі Айболитю,
але він замість вдихнути повітря, як сподівалася Бацила, - голосно чхнув.
Бацила із вереском відлетіла, а лікар прокинувся, скочив на ноги і почав звати
на допомогу сонечко. Виглянуло сонечко з-за хмар і почало сушити Бацилу.
Вчепилася вона за злого чаклуна Туберкульоза і ну втікать! Раді були звірі,
раді пташки, що позбулися цього лиха. Ожила Ромашечка, заспівала пісню. А потім
всі вони дружно проскандували:
- Скажемо "Ні" болячкам!
- Скажемо "Ні" мікробам!
- Вдаримо здоров'ям по усім хворобам!
Питання:
1.
Як потрапляє бацила до організму людини? Які ознаки хвороби?
2.
Де ще, крім легенів вона може наробити шкоди?
3.
Скільки живе бацила в оточуючому середовищі?
4.
Що допоможе позбутися хвороби?
Учням,
які дали правильні відповіді, вручаються призи.
Під
час місячника сім'ї проводиться родинно-сімейне свято, де діти разом з батьками
шанують свою родину. Це свято сім'ї, свято душі: діти пишуть твори на тему „Моя
сім'я", готують виставку фотографій ..Моя сім'я в об'єктиві", малюють
родинне дерево. Вони навчаються робити своє родинне гніздечко, поважати
батьків, любити своє коріння, свої витоки. А це сприяє формуванню любові до
землі, де народилась дитина, пробудженню національної самосвідомості
підростаючого покоління.
На
батьківських зборах для батьків проводяться лекції: ..Авторитет,
педагогічний
такт, особистий приклад у вихованні дітей". ..Складові частини
батьківської
любові", „Що найважливіше у розвитку дитини?". Підготовка
дітей
до сімейного життя".
