Кольори і психологія людини

Всі люди мають свій улюблений колір. Одним подобається небесно-блакитний, бо він підкреслює їх очі, а іншим зелений, бо він має заспокійливу дію. У будь-якому випадку, колір може багато що сказати про вас. І це тому, що кольори говорять на своїй безмовній мові.

Тепер давайте розглянемо усі кольори детальніше:

Червоний – це колір пристрасті, гніву і високого кров’яного тиску. Червоний – це свого роду «перший» колір. Люди, яким подобається цей колір люблять отримувати задоволення тут і зараз.

Помаранчевий – дуже чуттєвий колір, оскільки він – це пом’якшений червоний. Він є улюбленим не для великої кількості людей. Даний колір асоціюється з емоційними реакціями і внутрішнім магнетизмом. І ще одна важлива деталь: помаранчевий колір дуже близький до золота, який є кольором успіху і багатства. Ті, кому подобається цей колір, здатні на щирі почуття і інтуїтивно налаштовані на успіх. Якщо ваш улюблений колір оранжевий, то кнопки вимикача, коли справа доходить до пристрасті, у вас немає.

Жовтий – це колір сонця, життєвої сили, влади, але це далеко не ознака романтичної натури. Якщо жовтий ваш улюблений колір, то уважно стежте за кількістю вживаного у своїй мові слова "Я”, коли вас цікавить хтось ще. Інакше про вас можуть подумати, як про дуже егоцентричну людину. Якщо ви зустрічаєтеся з людиною, чий улюблений колір жовтий, переконайтеся, що вона уважно слухає вас, коли ви розповідаєте про себе.

Зелений – це колір любові. (Це не збіг, що багато грошей саме такого кольору …). Зелений колір – це колір життя і достатку – листя, трава, рослини – усе це належить до продовження життя, процвітання і благополуччя. Так чому б нам не дарувати папороть замість троянди на день святого Валентина своїм коханим? Зелений – це чиста, гуманістична любов, а не бурхливий роман. Більше того, зелений – це дуже приємний колір. У любителя цього кольору гаряче серце. Пристрасть, ймовірно, похована десь під їх честю і гідністю. Якщо ви любите зелений колір, для вас суспільне благо більш важливе, ніж власне. Напевно, все-таки варто бути трохи більш егоїстичним.

Синій – це колір ясності, чарівності і спілкування. Незалежно від відтінку, любитель цього кольору на підсвідомому рівні посилає сигнали оточуючим "Мені подобається, коли мене розуміють”. З іншого боку, перебуваючи в стані стресу, людина, що віддає перевагу цьому кольору, може посилати суперечливі сигнали, оскільки вона не в силах висловити свою точку зору або просто плутається в інформації під час бесіди. Якщо синій ваш улюблений колір, вам завжди є, що сказати, оскільки гарне вираження своїх думок – це ваш козир.

Бузковий – це колір-символ ілюзій, уяви і фантазії. Він поєднує в собі сором’язливість, романтику, флірт, це грайливість в поєднанні з очікуванням. Але хіба легше жити у світі фантазій в порівнянні з реальним світом? Все ж деякі любителі бузкового кольору відповідають ствердно на це питання. Якщо вам подобається бузковий колір, то залежно від того, як ви себе почуваєте, ви можете бути творчим романтиком або ж зовсім не любити її.

Білий – це світло, поєднання всіх кольорів. Білий колір символізує чистоту і духовність. Також він говорить і про простоту. Люди, які люблять білий колір, швидше за все, люблять чистоту і порядок.

Чорний – це поєднання всіх кольорів. Він представляє щось невідоме, таємне. Чорний, в основному, своєрідним чином стримує потік інформації, але немає ніяких сумнівів в тому, що в сучасній культурі він також асоціюється з "темною стороною” і злом. Якщо ваш улюблений колір чорний, то за природою, ви віддаєте перевагу тримати все в собі, ніж виставляти напоказ. "Мовчазність” цього кольору дозволяє іншим догадатися про все, що було недоговорене.

 Чорний колір говорить: "Я не скажу вам нічого”.

Профорієнтація. Чи потрібна вона вашій дитині?!

Профорієнтація до перебудови була поставлена на реалізацію у вигляді навчальних комбінатів, де дитина могла спробувати себе як кухар або слюсар. І що ми маємо зараз?

  Наприклад, у кожному куточку України офіційно діють і міжшкільні навчальні комбінати, і центри психолого-педагогічної допомоги, які зобов'язані на безкоштовній основі здійснювати профорієнтаційну роботу в школах.

    Хто-небудь із сучасних батьків знає про існування таких організацій? Хтось відвідував заняття або працював із психологом?

Поговоримо дещо про те, чим може допомогти профорієнтація вашій дитині.

• По-перше, профорієнтаційна робота, якщо вона ведеться з 4-го класу, допоможе усвідомлено вибрати професію й краще розуміти посадові обов'язки, про які ми звичайно дізнаємось тільки при першому працевлаштуванні вже після закінчення ВНЗ. Для цих цілей використовуються профорієнтаційн  ігри, в які діти грають із більшим задоволенням. Подібна гра знімає вічне бажання «бути, як мама» і працювати по спеціальностях батьків, не з огляду на свій внутрішній потенціал, що, погодитеся, вже непогано.
• По-друге, профорієнтація дозволяє об'єктивно оцінити сильні й слабкі сторони дитини й вчасно скоригувати поведінку, якщо це необхідно.
• По-третє, мало хто з батьків може похвастатися тим, що знає свою дитину. Тому мами й тати часто бувають здивовані й результатами профорієнтаційного тестування, і результатами бесіди із психологом. Не варто винити в цьому себе, скоріше, винуватий сучасний ритм життя.
• По-четверте, профорієнтація при переході в старші класи допомагає визначити профільні предмети, а робота із психологом допоможе вибрати оптимальне навантаження, щоб із кращих спонукань не позбавити дитину дитинства.
• По-п'яте, профорієнтація може зняти деякі батьківські страхи. Наше опитування батьків старшокласників показує, що мами й тати на сучасному етапі перестали боятися того, що дитина не поступить в бажаний університет. Навіть орієнтовані на безкоштовне навчання батьки в глибині душі вже знайшли резерви на банківському рахунку.

    Тепер залишається страх того, що, провчившись кілька років, улюблене чадо розчарується в обраній спеціальності й кине заняття.

     Звичайно, ніхто не гарантує, що після роботи із психологом дитина ніколи не змінить своєї думки. Але психолог-профконсультант допоможе визначити можливості підлітка, що підходять предмети для сдачі ЗНО, порекомендує розвиток потрібних для спеціальності навичок, а також розповість про суть майбутньої роботи й зорієнтує по заробітній платі або затребуваності на ринку праці. Це, у свою чергу, позбавить батька від страху того, що дитина не зможе забезпечувати себе в майбутнім самостійному житті.

• І останнє. Іноді нашим дітям потрібно просто поговорити з не упередженою дорослою людиною, що не дає оцінок і готовий вислухати самі смішні проблеми. Це в рази знижує підліткову агресивність.

Отже, корисність профорієнтації для дітей всіх віків, здається, очевидна. Вибір за вами.

Поради учням під час вибору майбутньої професії

1. Краще визначитися з вибором професії заздалегідь, а не перед дверима приймальної комісії. Тим паче, варто дізнатися якомога більше про майбутню професію. Не полінуйтеся та попросіть знайомих чи родичів, які працюють за фахом, про який ви мрієте, розповісти або показати, що саме і як вони роблять. Відвідайте дні відкритих дверей навчальних закладів.

2. При виборі майбутньої професії не орієнтуйтеся лише на її престижність. Юристи, банкіри економісти, фінансисти дійсно залишаються лідерами серед престижних професій, але ринок праці ними вже давно переповнений. Тож, з позиції перспективи, ви можете залишитись з гарним дипломом, але без роботи. 

3. Не думайте, що ті люди, які отримали престижну професію, але нині сидять без роботи, просто невдахи, а з вами буде по іншому. З кожним роком роботодавці стають все більш вибагливими і на ринку праці виживе лише той, хто крім звичайного вузівського диплому має ще безліч умінь і знань.

4. Не відвертайтеся від «непрестижних» професій, дотримуючись стереотипу про них, як про «чорну» і низькооплачувану роботу. Представники робітничих професій сьогодні на вагу золота

5. Продивляйтеся оголошення роботодавців та зверніться за рекомендаціями до спеціалістів центрів зайнятості. Вам допоможуть зрозуміти, чи потрібна на ринку праці професія, яку ви обрали.6. Якщо ви взагалі не уявляєте, яку професію обрати, зверніться до фахівців центру зайнятості, які допоможуть вам визначитися з вибором, враховуючи ваші потреби і здібності.7. Візьміть участь у профорієнтаційних заходах, що проводить служба зайнятості для учнівської молоді(ярмарок професій, ярмарок кар’єри)

Поради батькам щодо зняття в дітей психологічного напруження.

У “шкільному” житті першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють у конфлікти.

Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

Батькам доцільно знати способи зняття 

психічного напруження в дітей.

1. Глибоке дихання

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Видихнути трохи повільніше,  до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, позбавляючись  хворобливості та хвилювання.

2. Фізичні навантаження

Найкращим  способом зняття нервового напруження є  фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.

3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.

5. Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

6. Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.

7. Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.

8. Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

9. Спілкування з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.

10. Гра

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників,  оскільки це діяльність, без  якої  дитина шести років нормально жити і розвиватись не може. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість  забезпечити  необхідні для розгортання справжньої гри умови. Йдеться про ініціативу, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому  батькам  учнів першого класу доцільно подбати про те, щоб у вільний від шкільних занять час діти достатньо гралися.  Чим більший вибір ігор, тим  легше  розкрити  індивідуальні  можливості  й обдарування кожної  дитини, створити оптимальні умови для її  повноцінного розвитку. 

Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, поведінку уявних персонажів, їхнє  ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми,  на чуттєвому рівні прилучається до культури  середовища,  що її оточує. Другий фактор, яким  зумовлюється виховний вплив творчих ігор, – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості,   засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.