Тест "Які Ви батьки?"

 За допомогою тесту спробуйте перевірити, чи справляєтесь ви з таким складним і відповідальним завданням, як формування особистості, чи прагнете зрозуміти дитину, пізнати її, чи можливо, Вам потрібно змінити стосунки з дитиною? 

Відмітьте ті фрази, які Ви часто використовуєте у спілкуванні з дітьми : 
1. Скільки разів тобі повторювати?
2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації?
3. Не знаю, що б я без тебе робила(в)?
4. І в кого ти такий(ка) удався(лася)?
5. Які в тебе чудові друзі?
6. Ну на кого ти тільки схожий(а)?
7. Ти моя надія і опора!
8. Ну, які в тебе друзі?!
9. Про що ти думаєш?
10. Який(а) ти в мене розумний(а)?!
11. А як ти вважаєш, сину(доню)?
12. У всіх діти як діти, а ти?!
13. Який(а) ти у мене чемний(а)! 

Аналіз результатів: 
Відповіді: 1,2,4,6,8,9,12 - 2 бали; 3,5,7,10,11,13 - 1 бал.
7-8 балів — ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з нею благотворно впливають на становлення її як особистості.
9-10 балів — ви дещо непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає вас, хоча й не завжди з вами відверта. На її розвиток часто впливають випадкові обставини.
11 - 12 балів - вам необхідно бути уважнішим у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток вашої дитини залежить від випадку більшою мірою, ніж від вас
13 — 14 балів — ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між вами і дитиною існує недовіра. Поки не пізно, постарайтеся приділяти їй більше уваги, враховуючи її запити та інтереси.

Гіперактивна дитина

Психологічні поради вчителю

Як же правильно  спілкуватися з гіперактивною дитиною

Пропоную декілька простих, але ефективних правил:

Ø    Не забороняйте дитині стояти під час уроку, якщо їй це потрібно.

Ø    Давайте їй можливість  рухатись на уроці (доручіть витирати дошку, впроваджуйте фізкультхвилинки).

 Ø    Ніколи не приказуйте, не примушуйте, але також і непотрібно  підлещуватися  перед  такою дитиною .  Достатньо буде попросити, можливо декілька разів.

Ø    Назавжди відмовтесь від читання нотацій. Така дитина буде тільки  нервувати, але ніяких висновків при такому підході для себе не зробить. Краще поставити запитання о можливих наслідках такої поведінки, або самому розказати учневі  схожу історію, при цьому ніяк не звинувачуючи його у тому що трапилось.

Ø    Під час уроку зведіть до мінімуму усі відволікаючі фактори. Для цього перш за все, виберіть для дитини оптимальне місце за партою – у центрі класу напроти дошки.

Ø    Дозувати учню виконання великого завдання, розбивати його на окремі частини. Контролювати етапи виконання роботи кожній із них.

Ø    Така дитина набагато краще впорається із більш важкими але цікавими, динамічними завданнями, ніж з довгими і нудними. Тому готуючись до уроку вчитель  може розробити для таких дітей індивідуальні завдання, або зробити сам урок більш динамічним.

Ø    Не пред’являйте збільшених вимог такому учню.

Ø    Не доручайте йому масу справ водночас  (староста, редактор, режисер та інші можливі ролі) Звісно, такі діти полюбляють нести велику відповідальність, і навіть якщо це в них добре виходить,  така загрузка підриває їх і без того нестабільний емоційний стан. Зупиніться на чомусь одному, своєчасно змінюючи види діяльності.

Ø    Корисним буде надавати такій дитині робити одну вправу, але на певний час, щоб вона могла його виконати.

Ø    У разі агресивної поведінки, або після конфлікту, якщо дитина зовсім не намагається разом з вами аналізувати ситуацію та знайти вихід, дайте їй можливість побути на самоті, подумати самостійно. Вона обов’язково виявить свою провину та зробить необхідні висновки. При цьому, якщо дитина категорично відмовляється просити вибачення,  запропонуйте їй замість цього зробити щось приємне та несподіване на знак примирення.

Ø    Намагайтеся ніколи не казати дитині різке «Ні» та замість захоронення пропануйте вибір.

Ø    Завжди находьте час щоб вислухати таку дитину, та спробуйте не критикувати її розповідь.

Ø    По можливості ігноруйте визиваючи вчинки дитини.  Та заохочуйте до хорошої поведінку.

Ø    Давайте можливість таким учням покричати на перерві , таким чином діти знімають слабкість та гнів.

Ø    Під час уроку намагайтеся як намова більше контролювати свою власну поведінку, свої емоції.

Ø    Якщо учень порушує дисципліну, замість зауваження:  знайдіть для нього запитання  або доручить щось зачитати вголос, пошуткуйте,  змініть вид діяльності.

Агресивна дитина

Психологічні поради вчителю

Здається все добре зрозуміло, але як цього досягти вчителю?  Пропаную вам принципи   спілкування з агресивними дітьми.

Ø    Пам’ятайте, що заборони, та підвищення голосу – самі неефективні способи у виправленні агресивності.

Ø    Дайте можливість таким дітям своєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо.

Ø    Слідкуйте за своєю поведінкою і за тим, контролюйте свій  гнів, не надаючи йому форму погроз та звинувачень.

Ø    Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня. Та перевести активність у корисне русло.

Ø    Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися. 

Ø    Один із самих корисних способів змінити поведінку дитини – це піймати її на хорошому вчинку.   Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добру відношення – звичкою. 

Ø    Введіть штрафні санкції. Це може бути додаткові домашні завдання, виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки. 

Ø    Допоможуть класні години, де  піде мова про почуття, емоції, та методи їх контролювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але не у якому разі не акцентуйте увагу класу на проблемних дітях.