Кольори і психологія людини

Всі люди мають свій улюблений колір. Одним подобається небесно-блакитний, бо він підкреслює їх очі, а іншим зелений, бо він має заспокійливу дію. У будь-якому випадку, колір може багато що сказати про вас. І це тому, що кольори говорять на своїй безмовній мові.

Тепер давайте розглянемо усі кольори детальніше:

Червоний – це колір пристрасті, гніву і високого кров’яного тиску. Червоний – це свого роду «перший» колір. Люди, яким подобається цей колір люблять отримувати задоволення тут і зараз.

Помаранчевий – дуже чуттєвий колір, оскільки він – це пом’якшений червоний. Він є улюбленим не для великої кількості людей. Даний колір асоціюється з емоційними реакціями і внутрішнім магнетизмом. І ще одна важлива деталь: помаранчевий колір дуже близький до золота, який є кольором успіху і багатства. Ті, кому подобається цей колір, здатні на щирі почуття і інтуїтивно налаштовані на успіх. Якщо ваш улюблений колір оранжевий, то кнопки вимикача, коли справа доходить до пристрасті, у вас немає.

Жовтий – це колір сонця, життєвої сили, влади, але це далеко не ознака романтичної натури. Якщо жовтий ваш улюблений колір, то уважно стежте за кількістю вживаного у своїй мові слова "Я”, коли вас цікавить хтось ще. Інакше про вас можуть подумати, як про дуже егоцентричну людину. Якщо ви зустрічаєтеся з людиною, чий улюблений колір жовтий, переконайтеся, що вона уважно слухає вас, коли ви розповідаєте про себе.

Зелений – це колір любові. (Це не збіг, що багато грошей саме такого кольору …). Зелений колір – це колір життя і достатку – листя, трава, рослини – усе це належить до продовження життя, процвітання і благополуччя. Так чому б нам не дарувати папороть замість троянди на день святого Валентина своїм коханим? Зелений – це чиста, гуманістична любов, а не бурхливий роман. Більше того, зелений – це дуже приємний колір. У любителя цього кольору гаряче серце. Пристрасть, ймовірно, похована десь під їх честю і гідністю. Якщо ви любите зелений колір, для вас суспільне благо більш важливе, ніж власне. Напевно, все-таки варто бути трохи більш егоїстичним.

Синій – це колір ясності, чарівності і спілкування. Незалежно від відтінку, любитель цього кольору на підсвідомому рівні посилає сигнали оточуючим "Мені подобається, коли мене розуміють”. З іншого боку, перебуваючи в стані стресу, людина, що віддає перевагу цьому кольору, може посилати суперечливі сигнали, оскільки вона не в силах висловити свою точку зору або просто плутається в інформації під час бесіди. Якщо синій ваш улюблений колір, вам завжди є, що сказати, оскільки гарне вираження своїх думок – це ваш козир.

Бузковий – це колір-символ ілюзій, уяви і фантазії. Він поєднує в собі сором’язливість, романтику, флірт, це грайливість в поєднанні з очікуванням. Але хіба легше жити у світі фантазій в порівнянні з реальним світом? Все ж деякі любителі бузкового кольору відповідають ствердно на це питання. Якщо вам подобається бузковий колір, то залежно від того, як ви себе почуваєте, ви можете бути творчим романтиком або ж зовсім не любити її.

Білий – це світло, поєднання всіх кольорів. Білий колір символізує чистоту і духовність. Також він говорить і про простоту. Люди, які люблять білий колір, швидше за все, люблять чистоту і порядок.

Чорний – це поєднання всіх кольорів. Він представляє щось невідоме, таємне. Чорний, в основному, своєрідним чином стримує потік інформації, але немає ніяких сумнівів в тому, що в сучасній культурі він також асоціюється з "темною стороною” і злом. Якщо ваш улюблений колір чорний, то за природою, ви віддаєте перевагу тримати все в собі, ніж виставляти напоказ. "Мовчазність” цього кольору дозволяє іншим догадатися про все, що було недоговорене.

 Чорний колір говорить: "Я не скажу вам нічого”.

Профорієнтація. Чи потрібна вона вашій дитині?!

Профорієнтація до перебудови була поставлена на реалізацію у вигляді навчальних комбінатів, де дитина могла спробувати себе як кухар або слюсар. І що ми маємо зараз?

  Наприклад, у кожному куточку України офіційно діють і міжшкільні навчальні комбінати, і центри психолого-педагогічної допомоги, які зобов'язані на безкоштовній основі здійснювати профорієнтаційну роботу в школах.

    Хто-небудь із сучасних батьків знає про існування таких організацій? Хтось відвідував заняття або працював із психологом?

Поговоримо дещо про те, чим може допомогти профорієнтація вашій дитині.

• По-перше, профорієнтаційна робота, якщо вона ведеться з 4-го класу, допоможе усвідомлено вибрати професію й краще розуміти посадові обов'язки, про які ми звичайно дізнаємось тільки при першому працевлаштуванні вже після закінчення ВНЗ. Для цих цілей використовуються профорієнтаційн  ігри, в які діти грають із більшим задоволенням. Подібна гра знімає вічне бажання «бути, як мама» і працювати по спеціальностях батьків, не з огляду на свій внутрішній потенціал, що, погодитеся, вже непогано.
• По-друге, профорієнтація дозволяє об'єктивно оцінити сильні й слабкі сторони дитини й вчасно скоригувати поведінку, якщо це необхідно.
• По-третє, мало хто з батьків може похвастатися тим, що знає свою дитину. Тому мами й тати часто бувають здивовані й результатами профорієнтаційного тестування, і результатами бесіди із психологом. Не варто винити в цьому себе, скоріше, винуватий сучасний ритм життя.
• По-четверте, профорієнтація при переході в старші класи допомагає визначити профільні предмети, а робота із психологом допоможе вибрати оптимальне навантаження, щоб із кращих спонукань не позбавити дитину дитинства.
• По-п'яте, профорієнтація може зняти деякі батьківські страхи. Наше опитування батьків старшокласників показує, що мами й тати на сучасному етапі перестали боятися того, що дитина не поступить в бажаний університет. Навіть орієнтовані на безкоштовне навчання батьки в глибині душі вже знайшли резерви на банківському рахунку.

    Тепер залишається страх того, що, провчившись кілька років, улюблене чадо розчарується в обраній спеціальності й кине заняття.

     Звичайно, ніхто не гарантує, що після роботи із психологом дитина ніколи не змінить своєї думки. Але психолог-профконсультант допоможе визначити можливості підлітка, що підходять предмети для сдачі ЗНО, порекомендує розвиток потрібних для спеціальності навичок, а також розповість про суть майбутньої роботи й зорієнтує по заробітній платі або затребуваності на ринку праці. Це, у свою чергу, позбавить батька від страху того, що дитина не зможе забезпечувати себе в майбутнім самостійному житті.

• І останнє. Іноді нашим дітям потрібно просто поговорити з не упередженою дорослою людиною, що не дає оцінок і готовий вислухати самі смішні проблеми. Це в рази знижує підліткову агресивність.

Отже, корисність профорієнтації для дітей всіх віків, здається, очевидна. Вибір за вами.

Поради учням під час вибору майбутньої професії

1. Краще визначитися з вибором професії заздалегідь, а не перед дверима приймальної комісії. Тим паче, варто дізнатися якомога більше про майбутню професію. Не полінуйтеся та попросіть знайомих чи родичів, які працюють за фахом, про який ви мрієте, розповісти або показати, що саме і як вони роблять. Відвідайте дні відкритих дверей навчальних закладів.

2. При виборі майбутньої професії не орієнтуйтеся лише на її престижність. Юристи, банкіри економісти, фінансисти дійсно залишаються лідерами серед престижних професій, але ринок праці ними вже давно переповнений. Тож, з позиції перспективи, ви можете залишитись з гарним дипломом, але без роботи. 

3. Не думайте, що ті люди, які отримали престижну професію, але нині сидять без роботи, просто невдахи, а з вами буде по іншому. З кожним роком роботодавці стають все більш вибагливими і на ринку праці виживе лише той, хто крім звичайного вузівського диплому має ще безліч умінь і знань.

4. Не відвертайтеся від «непрестижних» професій, дотримуючись стереотипу про них, як про «чорну» і низькооплачувану роботу. Представники робітничих професій сьогодні на вагу золота

5. Продивляйтеся оголошення роботодавців та зверніться за рекомендаціями до спеціалістів центрів зайнятості. Вам допоможуть зрозуміти, чи потрібна на ринку праці професія, яку ви обрали.6. Якщо ви взагалі не уявляєте, яку професію обрати, зверніться до фахівців центру зайнятості, які допоможуть вам визначитися з вибором, враховуючи ваші потреби і здібності.7. Візьміть участь у профорієнтаційних заходах, що проводить служба зайнятості для учнівської молоді(ярмарок професій, ярмарок кар’єри)

Поради батькам щодо зняття в дітей психологічного напруження.

У “шкільному” житті першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють у конфлікти.

Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

Батькам доцільно знати способи зняття 

психічного напруження в дітей.

1. Глибоке дихання

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Видихнути трохи повільніше,  до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, позбавляючись  хворобливості та хвилювання.

2. Фізичні навантаження

Найкращим  способом зняття нервового напруження є  фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.

3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.

5. Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

6. Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.

7. Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.

8. Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

9. Спілкування з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.

10. Гра

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників,  оскільки це діяльність, без  якої  дитина шести років нормально жити і розвиватись не може. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість  забезпечити  необхідні для розгортання справжньої гри умови. Йдеться про ініціативу, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому  батькам  учнів першого класу доцільно подбати про те, щоб у вільний від шкільних занять час діти достатньо гралися.  Чим більший вибір ігор, тим  легше  розкрити  індивідуальні  можливості  й обдарування кожної  дитини, створити оптимальні умови для її  повноцінного розвитку. 

Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, поведінку уявних персонажів, їхнє  ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми,  на чуттєвому рівні прилучається до культури  середовища,  що її оточує. Другий фактор, яким  зумовлюється виховний вплив творчих ігор, – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості,   засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.

ЯКУ ПРОФЕСІЮ ОБРАТИ!!!

«Ким ти хочеш бути, коли виростеш?», - Мабуть, це питання входить в п'ятірку найпопулярніших питань, які дорослі люблять задавати зовсім маленьким дітям. Але от благополучно минули десять років шкільного життя, невблаганно насувається випускний бал, а сакраментальне «Ким бути?»

       Все сильніше тривожить душу і розум і дитини, що підросла, і його батьків. Ось тоді-то і виникає питання, яку професію обрати для себе і так, щоб ще не помилитися з вибором.

Що потрібно врахувати при виборі професії.

 Насамперед, гарненько обміркуй, чого ти хочеш від професії. У якій сфері діяльності тобі було б цікаво працювати, який спосіб життя ти плануєш вести, наскільки важлива для тебе висока заробітна плата і багато, багато іншого. І, звичайно ж, обов'язково врахуй свої здібності. Не варто мріяти про кар'єру програміста, маючи трійку з алгебри.

      Корисна річ - тести на профорієнтацію. Що це таке? Як правило, це різноманітні твердження, з якими ти повинен погодитися або не погодитися. У таких тестах є питання по безлічі предметів - фізики, хімії, астрономії, літературі і іншим, крім того, вони допоможуть тобі оцінити твої інтереси і риси характеру, а іноді і рівень інтелекту.

Тести на профооріентацію є практично в будь-яких популярних збірниках психологічних тестів, так що ти цілком можеш пройти їх будинку самостійно, але все ж краще зробити це під час консультації з психологом. Він допоможе тобі зробити найбільш правильні висновки за отриманими результатами тесту і, в кінцевому підсумку, визначитися з вибором професії.

     Крім того, непогано б проаналізувати, які професії зараз користуються особливим попитом у роботодавців, а на які попит виросте років через п'ять, коли ти закінчиш навчання. У першому випадку найкращий помічник - газети і сайти з працевлаштування, а в другому - прогнози соціологів, які можна знайти в інтернеті, і власний здоровий глузд.

                          Основні мотиви при виборі професії

    Престиж професії і розмір заробітної плати - не найкращі мотиви при виборі професії. Насамперед, давай розділимо причини, які спонукають вибрати ту чи іншу професію, на зовнішні і внутрішні. Зовнішні причини пов'язані з впливом навколишнього середовища: думкою батьків, друзів, однолітків, бажанням добитися зовнішнього успіху або страхом осуду. За внутрішні причини відповідаєш ти сам - їх визначають твої здібності, нахили, звички і характер, і тільки вони.

   Що ж найчастіше змушує сьогоднішніх молодих людей вибрати ту чи іншу професію?

    Лідер списку мотивів - престиж професії. Мотив, в принципі, непоганий, однак у ньому самому криється пастка. У наші часи в фаворі різного роду економічні і юридичні спеціальності. Проте вже зараз на ринку праці починає відчуватися надлишок тих же бухгалтерів, особливо не мають вищої освіти. І що буде з попитом на юристів та економістів в майбутньому - можна тільки припускати. Висновок простий: при виборі професії її престиж не повинен застити очі; про нього потрібно пам'ятати, але спиратися на нього одного - навряд чи розумно.

    Почесне друге місце при виборі професії займає високий заробіток: ким би не працювати, аби добре отримувати. І йдуть ледь закінчили школу дівчата танцівницями в стрип-бари, а хлопці їдуть на північ різноробочими.

Але навряд чи такий мотив як високий заробіток заслуговує того, щоб при виборі професії спиратися тільки на нього. Чому?

У нормі зростання заробітної плати безпосередньо залежить від зростання кваліфікації. Професії ж, де планка заробітної плати піднята спочатку високо, як правило, зростання кваліфікації не передбачають. Років через п'ять доходи офіціантки і початківця банківського службовця зрівняються, пройде ще кілька років - і дохід банківського службовця залишить заробіток офіціантки далеко позаду.

Головне, щоб був інтерес до самої професії, щоб вона стала улюбленою справою для вас. Інтерес до змісту самої професії, тобто внутрішня причина її вибору, знаходиться лише на третьому місці, а шкода. Той, для кого робота буде в радість, стає просто улюбленою справою, і працювати буде більш продуктивно і постійно самовдосконалюватися. І як нерозривно пов'язане з його успішною роботою, піде просування по службі і шанобливе ставлення з боку колег. Так, до фанатизму захоплений програмуванням хлопчина стає, зрештою, винахідником власної мови програмування і власником підприємства з розробки програмного забезпечення. Йому залишається шкодувати лише про те, що обов'язки керівника практично не залишають часу на те, щоб цілком віддатися улюбленій справі.

       Умови праці теж відіграють свою роль у виборі тієї чи іншої професії. Втім, змінивши місце роботи, іноді можна суттєво змінити та умови праці, - деякі професії це дозволяють. Наприклад, геолог у польовій партії (намети, тайга, постійні відрядження) і геолог на посаді інженера-геолога на нафтовидобувному підприємстві (місто, офіс, ніяких відряджень) - випускники одного і того ж геологічного факультету.

Ще одна причина - доступність навчання. Одна справа - отримувати вищу освіту в рідному місті, де живеш, інше - їздити за тридев'ять земель. А якщо живеш в маленькому містечку, де всіх навчальних закладів - одне ПТУ, перейменоване в коледж? Неважко зрозуміти, що, ставлячи на чільне місце доступність навчання, ти істотно обмежуєш список професій.

На жаль, якщо говорити про доступність навчання в тих випадках, коли на безкоштовній основі у ВУЗ поступити не вдалося, то велике значення має висота оплати за навчання. Звичайно, і тут можна знайти вихід: взяти кредит у банку, підробляти вечорами, піти на заочне відділення, де плата нижче, - але все-таки отримати бажану спеціальність.

Легко помітити, що багато мотивів вибору тієї чи іншої професії, зрештою, обертаються помилками.

Найпоширеніші помилки при виборі професії

Вибір професії - ваша особиста справа, не піддавайтеся тиску батьків або товаришів Дотримання моді і забобонам. У всі часи одні професії вважалися престижними, інші ж більшість обивателів вважало, м'яко кажучи, негідними. Є, наприклад, такі люди - асенізатори. Хто хоче бути асенізатором?

А між тим, суспільству одно необхідні і економісти, і сантехніки, і медсестри, і адвокати. Так що, на перше місце став свої інтереси та здібності, і тільки потім - престижність професії. Інакше вивчишся, припустимо, на бухгалтера, а задоволення робота за фахом приносити тобі не буде.

Крім того, повагу одно викликають і простий робітник, і фахівець з вищою освітою, якщо вони обидва - професіонали у своїй справі.Donlcc не рекомендував би вибирати професію під натиском батьків або впливом товаришів також. Можна лише прислухатися до їхньої думки, адже вибір фаху - твоя особиста справа, ніхто не проживе через тебе твоє власне життя. Уяви, що ти пішов на економічний, тому що так хотіла мама. Минув рік, два або, що ще гірше, п'ять років - і ти зрозумів, як пристрасно ненавидиш всі ці формули і графіки, а робота в офісі здається тобі похмурим просиджуванням штанів. Зрозуміло, що при такому ставленні до навчання диплом теж не блищить гарними оцінками, і про те, щоб більш-менш пристойно влаштуватися за фахом не доводиться навіть мріяти. Чи не стане тоді шкода витрачених даремно років?

Точно так само, якщо ти слідом за подругою мрієш вступити в медичну академію, задумайся, чи варто мріяти про кар'єру хірурга або стоматолога, якщо побачивши найменшої подряпини в тебе паморочиться голова.

Чи замислювалися ви, скільки років каторжної праці було покладено балериною на те, щоб домогтися успіху? Захоплення тільки зовнішньою або приватною стороною професії, не розуміння того, що ще тобі належить на тій чи іншій роботі. Наприклад, ви бачили, як балерина пурхає по сцені, наче метелик. Чи хочеться, милуючись нею, замислюватися про те, скільки років каторжної праці було покладено на те, щоб добитися такої легкості?

Незнання або недооцінка деяких своїх фізичних особливостей і недоліків - одне з помилкових направляючих при виборі професії.

З хворим серцем шлях у льотчики закритий. Алергікам протипоказані професії хіміка чи перукаря. Нерозумно мріяти про роботу, здатної погіршити стан твого здоров'я. Ще гірше, коли просто не знаєш заздалегідь і навіть не підозрюєш, що через якийсь час дадуть про себе знати проблеми зі здоров'ям. В окремих випадках здоров'я стає непереборною перешкодою для отримання тієї чи іншої роботи.

У кожному разі, не варто ставитися до вибору професії, як до чогось незмінного, що раз і назавжди визначить твою долю. Попереду у тебе довге життя, в якій, мабуть, знайдеться місце і підвищенню кваліфікації, і освоєння суміжних спеціальностей, а то й радикальної зміни роду діяльності.

Взаємодія з тривожними дітьми.

Тривожність – готовність до страху, індивідуальна чутливість до різних стресорів і

подразників. Це відчуття неконкретної, невизначеної загрози, нечітке відчуття безпеки, вияв психічного неблагополуччя особистості. Тривожність знижує адаптаційний потенціал дитини, стримує інтелектуальний та емоційний розвиток, перешкоджає ефективній діяльності. Виявляється тривожність у нерішучості, загостреному почутті відповідальності, внутрішній потребі відповідати очікуванням інших, боязкості, невпевненості в собі і своїх рішеннях, емоційний неспокій. Розрізняють ситуативну та особистісну тривожність. Перша викликана певними подіями, ситуаціями, що спричиняють хвилювання, тривогу, передчуття великих неприємностей. Друга (як стан) – стабільна риса особистості, що проявляється у звичайних, повсякденних ситуаціях.

 Можливі причини підвищеної тривожності:

1.     Природна особливість нервової системи(слабкість, астенічність) як риса темпераменту.

2.     Сформована риса характеру як результат неправильного виховання.

3.     особливість захисної психологічної природи – непродуктивний тип мотивації(«орієнтація на уникання невдачі» замість «орієнтації на досягнення успіху»)

4.     Порушення стосунків з учителями, однолітками чи в сім’ї. Постійне порівняння з іншими дітьми, перенесення навчальної оцінки, оцінки вчинку на оцінку всієї особистості.

5.     Авторитарний стиль батьківського виховання в родині (суворий, вимогливий): дитину вчать підкорятися, залежати від влади сильніших, відступати перед авторитетами, а не мати власне«Я», що призводить до пасивності, нерішучості, невпевненості у власних силах, залежності.

6.     Гіперопіка – оберігання від труднощів, вирішування за дитину усіх її проблем не дозволяє сформуватися навичкам подолання труднощів.

7.     Авторитарний стиль роботи вчителя: владний суворий, нетерпимий.

8.     Перевантаження навчанням.

9.     Висока тривожність учителя чи батьків, тривожний фон у родинних або шкільних стосунках.

10. Неадекватні вимоги до дитини, які не відповідають її потенціалу і бажанням.

Рекомендації   вчителям та батькам по взаємодії з тривожними дітьми:

1.  Дотримуйтеся позитивної моделі виховання: емоційне тепле ставлення батьків       і     педагогів, постійна щира увага до потреб та інтересів дитини, не ігноруйте          почуттів дитини, якомога менше зауважень.

2.  Враховуючи підвищену чутливість до зовнішнього оцінювання тривожних дітей:

• не акцентуйте уваги на невдачах;
• давайте право на помилку;
• опитування тривожних дітей варто робити всередині уроку;
• не порівнюйте дитину з оточенням, лише із самою собою, з власним результатом;
• оцінюйте тільки дію, вчинок, а не всю особистість;
•  не соромте прилюдно, не принижуйте гідності, не вимагайте прилюдного каяття. 

3.  Сприяйте підвищенню самооцінки дитини: 

• частіше хваліть, але не за здібності, а за зусилля, старання;
• частіше звертайтесь на ім’я;
•  не ставте завищених вимог;
•  введіть щоденний ритуал « Бюро гарних новин»;
•  заведіть у класі « Банк успіху», озвучуйте здобутки, досягнення учнів;
•  сприяйте підвищенню соціального статусу дитини серед однолітків;
• створюйте педагогічні ситуації гарантованого успіху;
• допомагайте виявляти себе , самостверджуватися в різних аспектах шкільного життя.
• Забезпечте підтримку перед травматичними подіями і під час них:
• Заздалегідь обговоріть, як відбуватиметься контрольна, моніторинг;

Обирайте зручний для дитини спосіб перевірки знань (письмо чи на одинці з вчителем);

• Частіше застосовуйте візуальну (погляд) і тактильну (дотик) підтримку;
• Намагайтесь знизити значущість ситуації, відмовитися від порівняння себе з іншими і бажання бути вищим;
•  Зосередитися на завданні;
• Намагайтеся скорегувати установку на надмірну вадливість успіхів у навчанні (перенесіть акцент з оцінки результату на процес як чергову сходинку до успіху);
• Використовуйте позитивне підкріплення під час відповіді.

5.     Уникайте виникнення зайвих, необов’язкових психотравматичних ситуацій (не примушуйте виступати на сцені, олімпіадах).

6.     Не експлуатуйте надмірну відповідальність тривожних дітей, не давайте                            доручень, пов’язаних із підвищеною відповідальністю                                          (особливо – за інших дітей).

7.      залучайте тривожних дітей до корекційних занять з психологом (відпрацювання конструктивних засобів поведінки у складних ситуаціях, засвоєння прийомів подолання хвилювання, тривоги;зміцнення впевненості у собі, розвиток самооцінки і мотивації).

10 правил ДРУЖБИ

 Запам'ятай правила дружби.

1. Дружба — це правда і чесність кожного.
2. Поважай тих, з ким дружиш.
3. Що вимагаю від друга, насамперед вимагаю від себе.
4. Ніколи нікого не обманюй, не ображай.
5. Ні до кого не чіпляйся, грай чесно,

   не дражнись.
6. Будь терплячим, не засмучуйся через

 невдачу.

7. Ти не кращий за всіх, але і не гірший

 за всіх!
8. Якщо вмієш добре грати, то навчи іншого.
9. Успіху можна досягти тільки разом, в колективі. Частіше кажи: «Нумо
дружити», «Нумо грати!».
10. Ходи до школи. І хай вона буде тобі на радість!

"Підлітковий алкоголізм – дорога в нікуди".

Тема: Підлітковий алкоголізм – дорога в нікуди.

   Мета:

- пропагувати здоровий спосіб життя;

- викликати в учнів негативне ставлення до вживання алкоголю,

- формувати вміння сприймати оцінку своїх учинків іншими і наводити приклади такої оцінки;
- виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, уміння самооцінювати їх;
- спонукати дітей до роздумів: вибір залежить від тебе самого.

Обладнання: аркуші паперу А-4, ватман, маркери, комп'ютер, стікери.

Форма організації:  тренінгове заняття.

ПЛАН РОБОТИ

ВСТУП.

Доброго дня, друзі. Сьогодні ми з вами присутні на тренінговому занятті, тема якого «Підлітковий алкоголізм – дорога в нікуди». Ми спробуємо з вами визначити причини, які масово спонукають молодь вживати алкоголь, визначити його вплив на організм людини і як цьому негативному явищу протистояти.

Знайомство.

Перш ніж розпочати нашу роботу, ближче познайомимося один з одним.  Ви будете кожен називати своє ім'я, так як ви хочете, щоб вас називали і ваші три найулюбленіші речі.

Правила.

Соціальний педагог говорить, що для того, щоб спілкування на занятті було ефективним, треба скласти правила групи, яких буде дотримуватися кожен. Всі пропозиції записуються на спільний плакат.

Очікування.

Тренер роздає учасникам групи стікери і пропонує їм письмово відповісти на запитання: «Які знання ви хотіли б отримати з даної проблеми?, «Чого ви очікуєте від заняття»; причепити стікери на ватман (на ньому намальовано пісочний годинник) і проговорити їх.

Мозковий штурм.

Викрадач розуму  — так називають алкоголь з давніх часів. Про п'янкі властивості спиртних напоїв люди дізналися не менше ніж за 8000 років до н.е. — з появою керамічного посуду, що дав можливість виготовлення алкогольних напоїв із меду, плодових соків і дикорослого винограду. Можливо, виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Так, відомий мандрівник М. М. Міклухо-Маклай спостерігав побут папуасів Нової Гвінеї, які ще не вміли добре добувати їжу, але вже були п'янкі.

            За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я,  Україна опинилась на першому місці серед країн світу по вживанню алкоголю підлітками. Фахівці ВООЗ нещодавно опитали декілька сот тисяч учнів щодо вживання алкоголю і зробили дуже невтішний висновок. За їх даними, кожен третій учень початкової школи хоча б раз вживав спиртне.

            Та українські медики б'ють на сполох. 28% підлітків, які вживали алкоголь,  за час до 18 років набувають хвороби органів травлення, мають проблеми з нервовою системою,  половину випадків зараження СНІДОм і венеричними хворобами відбулося в стані сп'яніння, ¾ частини нещасних випадків, травм відбулося під впливом алкоголю.  Ось дані обстеження 820 дітей із сімей, де батьки п'яниці і алкоголіки. 39 з них народилися недоношеними і загинули, 16  - мертвонароджені, 121 – померли немовлятами, 38 – народилися з фізичними вадами, у 145 є серйозні психічні розлади, 55 – з послабленим імунітетом. І це не весь перелік бід, яких спричиняє алкоголь.

Гра «Що спонукає молодь до вживання алкоголю?»

Соціальний педагог об'єднує учасників у 3-4 групи, пропонує їм дати відповідь на питання «Що спонукає молодь до вживання алкоголю?». Кожна група на протязі 2-3 хвилин обдумує і занотовує на аркуші паперу. Потім кожна група презентує свою відповідь і всі разом обговорюють, наскільки вони згодні.

Демонстрування фільму «Алкоголь – руйнівник здоров'я» (10 хв)

Гра «Кордон».

Класну кімнату розділити на 2 частини крейдою, тобто намалювати «кордон». З правого боку «правильно», з лівого «неправильно». Підліткам пропонуються твердження, і вони мають визначити, наскільки правильне чи неправильне твердження.  При цьому повинні аргументовано довести своє рішення.

Твердження:

1.     Алкоголізм – це ознака слабкого характеру. (Невірно. Важливо відмежуватися від думки про безнадійну приреченість, яка не дозволяє багатьом людям  звернутися за допомогою. Алкоголізм – це хвороба, яку можна успішно лікувати).

2.     Помірне споживання алкоголю під час вагітності нешкідливе. (Невірно. Усе, що споживає майбутня матір, дістається і її ненародженій дитині. Оскільки ніхто не знає, яка кількість алкоголю у цьому разі є небезпечною, краще зовсім утримуватися від його вживання. Алкогольний синдром плода – є третьою за поширенням причиною виникнення дефектів розвитку в новонароджених дітей.)

3.     Сп'яніння й алкоголізм – одне і теж саме. (Невірно. Сп'яніння – це тимчасова втрата контролю над своєю поведінкою внаслідок вживання алкоголю. Алкоголік не в змозі припинити пити самостійно, оскільки у нього розвинена алкогольна залежність).

4.     Більшість лікарів і психологів пройшли підготовку діагностики та лікування алкоголізму. (Невірно. Досі майже ні в одній програмі не передбачалося вивчення курсу стосовно шкідливості алкоголізму. Хоча ця ситуація поступово змінюється, сьогодні дехто з лікарів-практиків та психологів уміє правильно лікувати алкоголізм.)

5.     За кермом автомобіля можна сидіти, якщо випити менш ніж три чарки алкогольного напою.(Невірно. Умовне правило для водіїв: після вживання алкоголю можна сідати за кермо автомобіля не раніше, ніж через інтервал часу, який дорівнює добутку, що отримується в результаті множення кількості прийнятих порцій алкоголю на одну годину. Процес протверезіння прискорити не можна, організм окислює алкоголь поступово, зі сталою швидкістю.)

6.     Більшість алкоголіків безробітні. (Невірно. 70% алкоголіків одружені і працюють. Багато хто з них професіонали високого рівня).

7.     Тяжке пияцтво збільшує ризик захворіти на рак. (Вірно. Ймовірність захворювання на рак язика, ротової порожнини, гортані, печінки та інших органів для алкоголіків дуже висока. Серед інших захворювань, характерних для алкоголіків є цироз, гастрит, виразка та панкреатит. За оцінками, з кожного долара, що витрачається на підтримку здоров'я на заході, 25 центів йде на лікування алкоголізму).

Зворотній зв'язок. Чи  здійснилися очікування.

    Учні по-черзі підходять до очікування і проговорюють «Чи вони здійснилися?  Що сподобалося чи не сподобалося?».

Підведення підсумків.

     Прочитайте цитату, записану на дошці: «Кожна людина має свободу вибору». Кожен сам вирішує, вживати алкоголь чи не вживати, зміцнювати своє здоров’я фізичними вправами чи рости хирлявим слабаком. Проте правильний вибір може зробити тільки той, хто вже здатний відповідати за свою поведінку, за своє здоров’я та за своє майбутнє взагалі». А що таке здоров’я? Здоров’я — найбільше багатство. Правильно робить той,хто думає про своє майбутнє заздалегідь, і яким воно буде.. Бо, поки ти молодий і в тебе здорове тіло, цей дар природи треба берегти. Втратити ж все легко, тільки повернути іноді важко, а то й неможливо. Люди кажуть: «Є каяття, та нема вороття».

      Наостанок ми вам хочемо подарувати пам'ятки
«Як себе вберегти від спокуси вживання алкоголю».